Автор книги Петер Леній (Peter Lényi) зібрав 123 історії про труднощі під час запуску проектів і суспільну користь, яку креативні центри приносять жителям. Програма ЄС і Східного партнерства «Культура і Креативність» переклала «Настільну книгу» на мови регіону. Переклад можна завантажити з нашого сайту або замовити у друкованому вигляді у наших координаторів найближчим часом.

П’ять прикладів із «Настільної книги з проектування культурних центрів»: оновлення міського середовища і культура, які можна використовувати у нашому регіоні 

Бізнес-модель

Центр Art Factory в Лодзі обрав форму приватно-державного партнерства. Цей проект – результат угоди між двома НВО та містом Лодзь. Вони адаптували принципи самоврядування від секторів, які не пов’язані з культурою. Зокрема, вони використовували кошти, виділені ЄС на зміцнення підприємництва. Це унікальний приклад створення бізнес-моделі для культурного закладу. Art Factory може дійсно вважатися успішною спробою переформатувати модель отримувачів грантів у організацію, яка приносить прибуток.

Друге життя

Створюючи культурний центр ufaFabrik, активісти з Берліна зіткнулися зі складним завданням. Проблема полягала в тому, що UFA раніше була кінокомпанією, де створювалася нацистська пропаганда. Організація культурного простору була вкрай несвоєчасною, адже в повоєнний період такі будівлі мали бути знесені. Коли активісти захопили будівлю, вони провели церемонію «вигнання примар» та спробували вдихнути нове життя в це місце. Їхні дії допомогли врятувати від руйнування центр площею 18 566 квадратних метрів – тепер тут проводять культурно-мистецьких заходів.

Унікальне місце

Культурний простір A38 – це корабель, що стоїть на Дунаї у центрі Будапешту. Автори проекту впевнені, що цей унікальний культурний простір має велику перевагу. Коли хвилі розгойдують судно, публіка отримує яскраві враження, занурюючись в атмосферу пригод. Архітектори проектували цей культурний майданчик протягом трьох років. Це коштувало організаторам багато грошей і часу. Сьогодні корабель є розважальним комплексом із п’ятьма барами, двома терасами на даху і концертним залом на 700 місць.

В дорозі

Ще одне незвичайне місце – залізнична станція Жиліна-Заріччя (Stanica Žilina-Záriečie) у Словаччині. Аж два роки пішло на переговори, щоб орендувати будівлю за невелику ціну. Спочатку активістам вдалося відремонтувати лише одну кімнату. Проте згодом вони уклали контракт на роботу в будівлі на наступні 30 років. Її безпека і чистота сьогодні справляють сприятливе враження не тільки на відвідувачів культурного центру, а й на перехожих, чий шлях щодня пролягає через станцію.

Помилки та друга спроба

У минулому в Італії на місці Культурно-мистецького центру OZU була фабрика. У цій будівлі спочатку розташовувалася друкарня, а згодом – кондитерська фабрика. Але через помилки у проектуванні будівля виявилась непридатною для промислових цілей. Активісти, які вирішили створити в ній культурний центр, виявили ще більше дефектів під час ремонту. Звільнити приміщення від 18 тонн цукерок і розібратися з трубами та незачиненими вікнами було досить-таки складно, але тепер тут працює центр інновацій у галузі культури та мистецтва.

design-handbook (EN)

design-handbook (GE)

design-handbook (AM) 

design-handbook (UA)

design-handbook (AZ)

design-handbook (RO)

design-handbook (BY)