Арт-інвестиції за часів COVID-19: від картин та скульптур - до NFT та стартапів

“Якщо людина інвестує у предмет мистецтва більше, ніж 50 000 000 доларів, вона робить це задля того, аби опинитися на обкладинках видань, куди потрапити практично неможливо. Інвестиції також часто виступають своєрідним ключем, що дозволяє відкрити двері до закритих кіл арт-ринку”, - говорить Денис Белькевич, арт-фінансист, консультант з музейного маркетингу, менеджменту приватних колекцій. Постійний учасник міжнародних конференцій і форумів з маркетингу та економіки сфери мистецтва.

• Арт-інвестиції - це не лише про купівлю-продаж мистецтва, адже інвестуюючи у мистецтво ми переслідуємо значно глибші цілі. Найчастіше інвестори керуються прагненням збільшити дохід, зробити внесок у свій репутаційний капітал та отримати доступ до закритих “тусовок”.
• До пандемії на ринку мистецтва існувало буквально декілька арт-технологічних стартапів, адже галузь не відчувала потреби у них: мистецтво добре продавалося і фізично, багато транзакцій здійснювалися готівкою, а середній вік колекціонера становив приблизно 70 років. Щоправда, з появою COVID-19 ситуація змінилася і для всіх стало очевидним, що ринок мистецтва не може ігнорувати технології і віртуальний простір. 
• Під час пандемії ми більше дізнатися про молодих художників, в них почали інвестувати. В період пандемії активна позиція митців, їхня гнучкість та вміння адаптуватися до нових обставин відіграли більшу роль, ніж їхні статус і впізнаваність.
• А як щодо інвестицій в NFT? Це питання не є таким очевидним, як здається на перший погляд, оскільки до NFT все ще є багато запитань: як змінюється вартість NFT-творів з плином часу, яким є оптимальний період володіння NFT-твором між купівлею і продажем, якою є динаміка NFT-ринку загалом та чи впливатимуть на нього фінансові кризи? На відміну від “традиційного”, NFT-ринок мистецтва через свою новизну і недослідженість не дозволяє робити прогнозів та все ще не пропонує статистики, яку перш за все аналізує кожен, хто планує зробити інвестицію у щось.
• Крім очевидних емоційної, фінансової і соціальної мотивації інвестувати у мистецтво в 2020 р. з’явилося ще дві поширених причини купівлі арт-творів: патронат (людина інвестує у мистецтво, адже хоче бути у тренді) і самовизначення (людина керується бажанням отримати своєрідний статус колекціонера).

Пост-пандемічний арт-ринок: фізичний, віртуальний, гібридний

“Продажі мистецтва онлайн - не нова тенденція, що постала внаслідок пандемії. Аукціонні будинки відносно давно усвідомили, що онлайн-формат допоможе привабити нову аудиторію з різних куточків світу, що не може фізично прийти до галереї і придбати роботу. Просто під час пандемії онлайн-ринок мистецтва вибухнув”, - зазначає Девід Беллінгхем, історик мистецтва, програмний директор магістерської програми з арт-бізнесу Інституту мистецтв Sotheby’s, спеціалізується на питаннях права та етики у торгівлі мистецькими артефактами. 

• В 2020 онлайн-продажі мистецтва почали становити 9% усіх продажів на глобальному арт-ринку. Але онлайн-елемент на ринку мистецтва все ще нижчий, ніж в інших галузях, адже загальна електронна комерція роздрібної торгівлі станом на 2020 р. становила 14%.
• До 2020 р. побутувала думка, що справді дорогі артефакти не можуть бути продані онлайн, тож зазвичай сума купівлі не перевищувала 1 000 000$. Але згодом, під час пандемії, ці цифри суттєво зросли і ставлення до онлайн-купівлі мистецтва змінилось. Наприклад, під час онлайн-аукціону сучасного мистецтва, ініційованого Sotheby's наприкінці лютого 2019 р. загальна сума продажів становила 2.857.875$. А от на їхньому наступному аукціоні, що відбувся в березні 2020 р., поціновувачі мистецтва витратили 31.808.625$.
• Сьогодні галереї і ярмарки почали використовувати онлайн-каталоги, згенеровані штучним інтелектом. Наприклад, вже згадуваний Sotheby's розробив сучасний арт-додаток, що працює за тим принципом же принципом, що і Spotify. Цей додаток запам’ятовує дії користувача, вивчає його інтереси і пропонує ознайомитися з іншими артефактами/колекціями, що можуть його зацікавити.